Використання фразеологізмів у творах
письменників Кіровоградщини: [науково-методичний посібник для вчителів
української мови і літератури] / за наук. ред. О.М. Вікторіної. –
Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2017. – 88 с.
У посібнику зібрано результати роботи творчої групи.
Їх використання у практичній діяльності педагогів сприятиме розширенню знань
учнів про фразеологізм як одиницю мови, розвитку усного мовлення учнів, їх
критичного та креативного мислення, виховуватиме пошану до скарбниці народної
мудрості, інтерес до вивчення рідної мови. Поєднання літературно-краєзнавчого й
мовного аспектів у процесі вивчення мови та літератури сприятиме
естетично-художньому вихованню учнів, розвитку їх емоційного світу й художніх
смаків.
Посібник адресовано вчителям української мови і
літератури, магістрантам, студентам філологічних факультетів.
ПЕРЕДМОВА
Яка багата українська мова,
Як тихе джерело вона бринить.
І ми йдемо до нього на розмову,
Коли нам радісно й коли болить.
І розливається те джерело у річку,
І так тече, не видно їй кінця.
Поповнюється
новими струмками
І, мов гарнішає, і все їй до лиця.
Щоб образно, промовисто сказати,
Фразеологія спішить на поміч нам.
Перепони вона може подолати,
І так чарівно все розкаже вам.
У кого, може, знань, як кіт наплакав,
Вона порадить і навчить, і порятує.
Різноманітна ця наука і багата,
І змінюється так, як час диктує.
Звороти фразеології глибокі,
Письменники їм чільне місце віддають,
І змістом речення наповнюють високим,
Розумно і доступно подають.
Як гарно пише в творах Кропивницький,
Фразеологізмами у них немов бринить.
І Бондар, Микитенко і Старицький,
Так, як напишуть, аж душа щемить.
Карпенко-Карий час від часу зронить
Дотепний вислів, влучнеє слівце.
І насолоджуватись нам не заборонить,
Як у велику спеку деревце.
Віктор Близнець і Горовий, і Жовна
У творах для дорослих і дітей
Фразеологізми, немов річ коштовна,
Звучать у гарних працях цих людей.
Є педагоги в нашім ріднім краї,
Талановиті, творчі, працьовиті.
Досліджують ці твори дивограйні,
Які і в нас, і за
кордоном знамениті.
Найкращі твори рідного нам краю,
Учителі ці опрацьовують детально,
Немов їх у віночок уплітають,
Звучать
фразеологізми в них повчально.
Це Заєць, Кунашенко, Бугайова,
Оксана Панченко, Місаєва, Капкан.
Вивчають добре твори барвінкові,
Фразеології у них великий океан.
Пінчук
Тетяна, Тищенко Оксана
І Стась, і Сергієнко, Шаповал,
Лариси: і Валькевич, і Шевченко,
Всі заслуговують поваги і похвал.
Мережана Т.О.
Сучасне суспільство
вимагає від мовців
свідомого користування рідною
мовою,
розуміння функціонального призначення всіх
її одиниць, їх
виражальних
можливостей, і фразеологічні одиниці
в цьому плані
є
надзвичайно
важливим і цікавим
матеріалом для дослідження, адже
вони
ввібрали в себе
мудрість українського народу,
його багатовіковий досвід,
мораль, розум, кмітливість, спостережливість, гумор,
дотепність тощо.
Посібник складається з
двох розділів. У
першому розміщено науково-
методичні матеріали. Заєць С.В. у розвідці
«Функціонування фразеологізмів
у
повісті І.
Микитенка “Дитинство Гавриїла
Кириченка”» дослідила, що у творі
зустрічаються не лише узуальні, а й оказіональні
фразеологізми. Автор аналізує
фразеологізми за типами, за джерелами походження.
Дослідниця визначила, що
більшість фразеологізмів, використаних у повісті,
описують людину за різними
рисами характеру, а не зовнішності.
Статтю
Кунашенко Н.Г. присвячено вивченню фразеологічного багатства
творів В. Близнеця
для дітей, дослідженню
функціонального навантаження
фразеологічних
одиниць у художньому
тексті, їх естетичної та
суспільної дії.
Автором
опрацьовано твори «Звук
павутинки», «Женя і
Синько», «Земля
світлячків», виділено в текстах фразеологізми,
класифіковано їх відповідно до
функціональної ролі; визначено роль ідіом у творенні
образів героїв.
У роботі
Місаєвої Л.О. проаналізовано україномовні
твори О. Жовни;
зосереджено увагу
на їх фразеологічному наповненні, яке
допомагає розкрити
психологічний
стан головного героя;
окреслено мовне поле
територіальних
фразеологізмів та авторських афоризмів.
Стаття Сергієнко
Ю.Г. присвячена проблемі дослідження художнього
мовлення,
питанням функціонування і
текстотворчим
можливостями
фразеологізмів
у драмі М. Кропивницького «Дві
сім’ї» («Де зерно,
там і
полова»).
У розвідці
Стась Ю.М. здійснено
спробу класифікації використаних
узуальних фразеологічних одиниць у збірці новел Івана
Горового «Коромисло»
Панченко О.М. розробила технологічну карту уроку
української мови для
10 класу «Фразеологія.
Основні групи фразеологізмів (на
основі творчості
І. Карпенка-Карого)»;
Стась Ю.М. –
конспект уроку з
української мови в
10 класі
«Фразеологізми у творах
письменника-земляка
Івана Горового»;
Шаповал Н.М. – конспект уроку з української мови в 10
класі «Фразеологізми,
їх джерела. Стилістична
роль фразеології (на
основі творів письменника
Кіровоградщини В.В. Бондаря)».
Бугайова Н.А.
розробила веб-квест з української літератури для 10 класу
(І. Карпенко-Карий «Мартин Боруля»).
Пінчук Т.М.
розробила проект «Використання
фразеологізмів у комедії
І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля”».
Валькевич Л.А. у
своїй праці розглядає
питання про поєднання
літературно-краєзнавчого та мовного аспектів на уроках
мови в школі. Вправи,
запропоновані
педагогом, дозволять продовжити роботу
з літературного
краєзнавства на уроках мови, оскільки мовний матеріал
базується на реченнях
та уривках творів письменників, що народилися й зростали
на Кіровоградщині:
Д. Бузько, М. Григорів,
Г. Гусейнов, О.Кердіваренко, В.
Кобзар, М. Литвин,
М. Миценко.
Шевченко
А.О. розробила завдання, укладені на основі п’єси І. Карпенка-
Карого «Мартин Боруля», до теми «Фразеологія».
Творчу групу я збирала –
Як кота в мішку купляла.
Дівчат краще як узнала,
Ніби з плеч гора упала.
Ми взяли бика за роги,
Не звертали ми з дороги.
Піт нам заливає очі,
До роботи ми охочі.
Часу дарма не втрачали,
Ґави ми не рахували,
Зразу ми взялись за діло
І робота закипіла.
Адже ми не ликом шиті,
Не гвіздком у тім’я биті,
В голові олія й смалець,
Не клади у рот нам палець.
Манна з неба не впаде,
Шара в руки не прийде,
Ми крутилися як білки,
Працювали, наче бджілки.
Глеки ми не розбивали,
На ходу підметки рвали.
Копитами землю рили,
Що аж очі в нас горіли.
Допались, як Мартин до мила,
І дня без діла не сиділи.
Не вдаримо нічим в болото,
Не соромно нам за роботу.
Фразем у творах – наче маку,
На воза не вбереш, ще й з гаком.
Аж очі нам на лоба лізли,
Як вибирали фразеологізми.
Попа у ситі не возили,
І мухи ротом не ловили,
Ми своїх коників сідлали –
Фраземи з творів вибирали.
Вікторіна О.М.
Немає коментарів:
Дописати коментар